Президент України Володимир Зеленський 14 вересня заявив, що Україна готова не завдавати ударів по енергетичних та інших критично важливих обʼєктах інфраструктури РФ за умови, що партнери забезпечать реальне і довгострокове бажання Росії не бити по українських енергообʼєктах, критичній інфраструктурі та логістиці продовольства. Він наголосив, що від партнерів очікується конкретика щодо цієї пропозиції.
Суть умови та позиція Києва
Зеленський заявив, що запропонована домовленість має бути надійною та не зірватися після російських «виборів». Він також повідомив, що щодня мішенями стають українські обʼєкти енергетики, портова інфраструктура, логістика, склади з продовольством і фармацевтикою. Деескалаційний крок щодо критичної інфраструктури він назвав потенційним першим кроком до миру.
Реакція США, Москви та оцінка аналітиків
Того ж дня президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито погодилася не бити по російських енергообʼєктах і що РФ нібито вчинить так само; він також повʼязав зростання цін на дизель переважно з війною Росії проти України. Речник Кремля Дмитро Пєсков напередодні заяви Трампа привітав заклик до України, але відмовився відповідати на запитання про готовність РФ припинити удари у відповідь. Інститут вивчення війни (ISW) констатує, що російські чиновники не відповіли на заяви Трампа і Зеленського, а Financial Times із посиланням на джерела пише, що Путін відмовляється від енергетичного перемирʼя.
Залишити відповідь