Економічний вимір зустрічі Путіна й Сі у Китаї

Економічний вимір зустрічі Путіна й Сі у Китаї

У Китаї 18 листопада 2026 року відбулася четверта за рік двостороння зустріч Володимира Путіна з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Офіційно її обставлено як великий прорив у відносинах. Публікації УНІАН і NV називають можливим лакмусовим папірцем цього прориву домовленості щодо Північного морського шляху, однак такої домовленості не підтверджено.

Шлях, ресурси та арктичний флот

Північний морський шлях скорочує шлях з Азії в Європу, а поряд із ним розташовані величезні поклади енергоресурсів і рідкісноземельних металів. Автори матеріалів УНІАН і NV розглядають відсутність у Росії фінансів, технологій і можливостей самостійного видобутку ресурсів на прилеглих територіях як обмеження для реалізації проєкту.

Китай планує до 2035 року створити власний потужний арктичний флот, включно з підводними човнами та атомними криголамами. Джерела також припускають, що Китай може позбутися потреби у співпраці з «Росатомом» після створення такого флоту.

Технологічна залежність у центрі уваги

Обидва джерела наводять план Китаю утримувати технологічну залежність Росії від заміни західного обладнання китайськими компонентами протягом 10–15 років, за винятком авіаційних двигунів і певних біотехнологій. Цей експеримент authors називають ризиком для технологічного суверенітету Росії.

Наступна розмова Дональда Трампа, Путіна та Сі має переважно символічне значення. У центрі залишається економічно-психологічна дилема Путіна: технологічна залежність від Китаю та обмеженість можливостей Росії щодо Північного морського шляху.