Справа Кривоноса за версією Кравченка: чому вона важлива для довіри до НАБУ

Справа Кривоноса за версією Кравченка: чому вона важлива для довіри до НАБУ

Генеральний прокурор Руслан Кравченко 15 вересня 2026 року оприлюднив другу частину власного відеорозслідування, у якому виклав версію про причетність директора Національного антикорупційного бюро Семена Кривоноса до корупційної схеми із земельною ділянкою у 2014 році в селі Тарасівка Обухівського району. Справа стосується керівника ключового антикорупційного органу, тому її розголос впливає на суспільну довіру до інституцій, від яких залежить боротьба з корупцією.

Суспільний інтерес до справи

Розслідування торкається посади директора НАБУ — органу, який розслідує топкорупцію в країні. За словами Кравченка, питання цієї справи розглядали під час відбору кандидатів на цю посаду. На обох відеозаписах Кривоноса називають «Янус», а заявника Владислава Рузматова — «Борменталь». Рузматов звернувся до правоохоронців для співпраці зі слідством та викриття схеми, що додає справі публічного виміру.

Версія розслідування та її обмеження

За версією Кравченка, у 2014 році Кривонос, тоді начальник реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції, спільно з головою Старобезрадичівської сільської ради Петром Горбаченком вимагали у Рузматова 72 тисячі доларів за виділення 0,25 га землі в Тарасівці. Горбаченко називав суму 120 тисяч доларів. Для зменшення податків залучили особу, яка оцінила землю у 149 тисяч замість 345 тисяч. На тлі другої частини розслідування Кравченко підозрює Кривоноса у проханні надати неправомірну вигоду та організації підробленого документа. Усі ці факти подано як версію самого Кравченка та його підозру, а не як встановлену судом істину.